SadSvit, Паліндром - Була весна

Мої руки по кишеням і заспані усі слова

Я розівчився жартувати коли кінчалася зима

Невміло стрітив весну і боявся бути чесним

Світ побачив стільки зла, що висох і зробився черствим


Але я ношу йому воду у руках

По дорозі розливаю...

Цілу ніч ти знов не спав

Повернись, може досить?

На цій війні була весна

І пахнув цвіт - твої коси


Зупинись, і не кажи мені бувай

Знову так ранить слово 'прощавай'

Пам'ятаю дивовижний ранній смак

Але хто ж знав що це був останній долі знак