T.HUTSULS - Сум вівчара

А в горах синіх, десь серед трав

Соснам вітер пісню співав.

Там стояв гуцул, гірко ридав,

Свою дівчину назавжди втрачав.


На високій полонині вітер повіває,

Сидить вівчар молоденький та й сумно співає:

Я собі сопілку зроблю, та й вона заграє -

На вершинах полонинських світанок засяє.