ДІЛЯ - Кохання пройде крізь вогонь

Не було нічого, а на думці вона
А пам'ятаєш, мріяли з тобою удвох
Мрії, як світло, пропали і сотні думок,
Тепер сам роблю крок
Уперед до зірок крізь воду, вогонь і пісок.
Скажи мені, в чому я винен
Не знаєш?.. Тоді навіщо в кохання повірив
Хоч може на трохи у сні ти прийдеш,
Недовго побудеш, а під ранок підеш

Снігопадами як замете біла зима,
Ти розкажеш мені, що усе це дарма,
Що моя любов для тебе не важлива,
Забрала моє серце, віддай хоч би крила
Снігопадами, вкотре чекаю дзвінка,
Знов йду по району біля твого вікна,
Снігопадами, сніго-сніго-снігопадами

Наодинці зі своїми тарганами,
Лютий місяць, холод, в серці рани
Може і даремно ти повірив у кохання
Обіцяв, що буде це уперше і востаннє
Квіти зів'яли і чай охолов на столі
Навіщо були тобі ці відмазки дурні
Не потрібні ні тобі, ні мені,
Ні тобі й ні мені... Пройде час,
Все позабудеться, можливо все, але не до кінця