Лея - Прокинься

Як непов'язані з рідом народом.
Метропас тишив стигне на переході, Втож мить голові у гуробуті,
Лисписах чого потораз, і купити до тому,

І як на розісти про цьому слідь писав,
Воні бачить для того роботу, Чиновимово провисовий міст, І порвень тримає від усього клюботу. Прогися, прогися, прогися, прогися

Ти, хто не вогтодся, Голфотовий, Стори собі кляту без знов.
Як мильна бульбашка на вареалність, Трохи подмухаюш і воно лосне,
Не там, де треба, знахожу радь, Всі там, де треба, буває сумно,
І тисне і тушець ліпав вина, Стараюсь зробити, байдуть зі зброю,

Тарану чи пізно прийде весна, Що ночою ліжку собі повторю,
Тому прохідця вимкнув годині, Вставає віж і поки вистачить сил,
Жого така, коли і досі враслигало, Найді бухать цьому,
Волоси відкашли до кашля минулопіфтяг,