Маша Кондратенко - Люлі Люлі

Хто ці люди за стіною?
Чому радіють, що вони
Завдали стільки болю?
Здавалось світ змінився
Та твої сльози розказали
Що я помилився

І синєє небо - тепер чорний дим
Панельні руїни це наш спільний дім
Переламані долі заплелись у вінок
І більше не зламаються, ніколи знов

Тож лий дощем із каменів і куль
Забирай мої крила
Автоматами мене не вб'ють
Бо любов сильніша!
Лий дощем із каменів і куль