Anton Velboi - Люди На Землі

Зривалась, як петарда, в моїх важких руках,
Мріями бурі робила, все перевертаючи в крах,
Бо може я не той, але ти - саме та,
Бо може я - простий Вельбой, довбана простота,
Бо може я дурію і в мене їде дах,
Бо може це не описати в цих дурних словах!..

Бо може ти красивіше людей! Є-є-єй!
Всюди ніч, а з тебе падає, падає день!
Бо може ти красивіше людей! Є-є-єй!
Всюди ніч, а з тебе падає, падає день!

Ти уже не янгол, зламали два крила...
Як звичайні люди, ти на Землі жила,
Вогнем очей палила і злість мене бере,
Та з тобою складно, як перший час з баре...
Бо може я не той, але ти - саме та,
Бо може я - простий Вельбой, довбана простота,