Go_A - Dumala

Виглядала у віконце
Та й засміялася
Вийшла мати воду брати
Та й догадалася
Знаю, доню, знаю, люба
Чого ти смієшся
Може кого полюбила
Та й не признаєшся

Стояла, думала, та й зажурила
Я ж тобі, матінко, не говорила
Ждала його щовечора в садочку
Я ж йому вишила тую сорочку

Я в середу родилася
Кажуть люди – горе
Не піду за багатого
За синєє море
Бо багатий п'є-гуляє
У чужому краю
Та до мене молодої
Листа посилає